Не повага до суду

Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду

Під час розгляду судових справ суд нерідко стикається з тим, що окремі учасники процесу не з’являються у судове засідання, не повідомляють про причини своєї неявки, чим обурюють не лише своїх опонентів, а й суддів. Крім того, така несумлінна поведінка призводить до відкладення розгляду справи, і, як наслідок, — до затягування судового процесу. Це порушує права і законні інтереси інших учасників процесу, які належним чином виконують свої процесуальні обов’язки. Відповідно, подібна «нечемність» не повинна залишатися безкарною. При виникненні подібної ситуації у суддів є достатньо ефективний механізм впливу на таких учасників процесу, — а саме:притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду.

Можливість застосування такого виду відповідальності передбачена безпосередньо у Конституції України. Так, згідно з ч. 5 ст. 129 Конституції за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.

Також відповідно до ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Норми процесуальних кодексів також передбачають підстави для притягнення до такої відповідальності.

Якщо узагальнити вказані норми, то їх можна зве­сти до наступного: учасники адміністративного, гос­подарського, цивільного та кримінального процесів, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні вста­новленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.

За неповагу до суду винні особи притя­гуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засі­данні оголошується перерва.

Власне адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де визначено, що неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого, чи в порушенні поряд­ку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а також злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 грн.).

Не слід забувати, що застосування відповідальності до учасників кримінального провадження за невиконання процесуальних обов’язків має свої особливості.

Згідно ст. 139 КПК якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому КПК порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явилися без поважних причин або не повідомили про причини свого неприбуття, на них може бути накладено грошове стягнення у розмірі:

— від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора (від 286,75 до 573,50 грн.);

— від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (від 573,50 до 2294,00 грн.).

До підозрюваного, обвинуваченого, свідка також може бути застосовано привід (ч. 2 ст. 139 КПК). Що ж стосується свідка та потерпілого, то за злісне ухилення від явки вони несуть відповідальність, встановлену за­коном (ч. З ст. 139 КПК). В даному разі саме йде мова про застосування до них адміністративної відповідальності за ст. 185 3 КпАП.

zib.com.ua

Прояв неповаги до суду та його наслідки

Повноваження судді накладати адміністративне стягнення на правопорушника за прояв неповаги є вочевидь зрозумілою гарантією, яка має забезпечувати «недоторканість» авторитету судді. Проте, нажаль не все у зазначеній судовій практиці іде таким чином, що підт

Повноваження судді накладати адміністративне стягнення на правопорушника за прояв неповаги є вочевидь зрозумілою гарантією, яка має забезпечувати «недоторканість» авторитету судді. Проте, нажаль не все у зазначеній судовій практиці іде таким чином, що підтримує авторитет українських суддів, а скоріш – навпаки.

Відповідно до Звіту розгляду судами справ про адміністративні правопорушення та щодо осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності (за 2015 рік), який розміщений на сайті Державної судової адміністрації, українські судді перевершили деяких комічних персонажів. Статистичні дані, які відображені у Звіті, яскраво свідчать про те, що суди потребують роз’яснень щодо підстав та порядку притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (прояв неповаги до суду).

Читайте также

Так, у 317 рядку Звіту (по ст.185-3) зазначено, що із всіх 197 справ про адміністративні правопорушення, які надійшли до судів у 2015 році:

  • 13 справ було повернуто для дооформлення із 21 повернутих всього справ;
  • 5 справ було закрито через малозначність;
  • 27 справ були закриті через відсутність складу і події правопорушення;
    • 7 справ були закриті через закінчення строків накладення стягнення.

    Підстави та порядок притягнення порушника до адміністративної відповідальності визначений, як було зазначено, у Кодексі України про адміністративні правопорушення, а саме:

    Ст.185-3 Глави 15 (Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління) визначає гіпотезу і санкцію для притягнення до відповідальності;

    Ст. 221 Глави17 (Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення) визначає підвідомчість цієї категорії справ виключно суддям місцевих загальних судів;

    Ст. 221-1 Глави 17 визначає окремо підвідомчість суддям господарських та адміністративних судів, Вищих спеціалізованих судів та Верховного суду України;

    Ч.2 Ст. 221-1 визначає, що постанова судді господарського, адміністративного, Вищого спеціалізованого, Верховного суду України є остаточною та оскарженню не підлягає;

    П. 7-1 ч.1 Ст. 255 Глави 19 (Протокол про адміністративне правопорушення) визначає, що по даній категорії справ протокол складає судовий розпорядник;

    Ст. 258 Глави 19 визначає, що за ст. 185-3 протокол не складається, із приміткою – у випадку оголошення попередження.

    Спеціальне галузеве процесуальне законодавство визначає, що для винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду у справі оголошується перерва (ч.3 ст.162 ЦПК, ч.4 ст.74 ГПК, ч.2 ст. 134 КАС, ч.4 ст.330 КПК). В усіх галузевих процесах встановлено, що питання вирішується негайно, тож, про яке повернення на дооформлення, закінчення строків притягнення до відповідальності і т. п. ведеться- незрозуміло.

    Можливо, варто проаналізувати склад ст. 185-3 КУпАП – адже це допоможе зрозуміти, що саме призводить до такої судової практики.

    «…Неповага до суду, що виразилась у:

  • злісному ухиленні від явки в суд свідка,
  • злісному ухиленні від явки в суд потерпілого,
  • злісному ухиленні від явки в суд позивача,
  • злісному ухиленні від явки в суд відповідача
  • в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого,
  • чи в порушенні порядку під час судового засідання,
  • вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду
  • про явну зневагу до встановлених у суді правил;
  • злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд…»

    Санкція встановлюється на рівні 20-100 Н.М.Д. В принципі, найбільш вірогідно, що саме формулювання «вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу» і є тим камінцем, через який спотикається вітчизняна судова практика. Що таке «явна» зневага? Злісність – це повторюваність. Чи дещо більше? Хто встановлює правила у суді? Адже порядок ведення судового засідання у господарському процесі встановлюється суддею (ст. 74 ГПК), а в цивільному процесі, кримінальному процесі «виписаний» кожний подих головуючого та сторін. Тож, що може, а що не може вимагати суддя? Якби у суддів не виникало так багато запитань, то жодної справи не було б закрито через «малозначність» чи «відсутність складу та події». Так, цілком можливо, що саме ці питання призводять до такої недолугою судової практики. Чому недолугої? А тому, що відповідно до згаданого Звіту, 127 правопорушників були піддані адміністративному стягненню у вигляді штрафу (згідно санкції ст. 185-3 КУпАП), а семеро – адміністративному арешту (хоча такої санкції за даний проступок не передбачено).

    Враховуючи такий стан справ, варто подумати над тим, щоб судді могли захистити свій авторитет не тільки застосовуючи адміністративні стягнення, а, в першу чергу, законністю своїх рішень.

    blog.liga.net

    Не повага до суду

    Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку від час судового засідання, а гак само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил,- тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    (Доповнено статтею 1853 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 04.05.90 p. № 9166-ХІ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 18.01.91 p. № 647-ХІ1; законами України від 07.02.97 p. 55/97-ВР, від 02.06.2005 p. № 2635-ІV, від 07.07.2010 p. № 2453-VI)

    1. Об’єктом даного адміністративного проступку е суспільні відносини у сфері судочинства.

    2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у неповазі до суду, яка може полягати у:

    1) злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;

    2) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

    3) порушенні зазначеними особами порядку під час судового засідання;

    4) вчинення зазначеними особами будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

    Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний кодекси України, а також Кодекс адміністративного судочинства України встановлюють відповідні правила поведінки у суді, які є обов’язковими для всіх учасників судового процесу.

    Усі склади правопорушень — формальні.

    3. Суб’єкт адміністративного проступку — особи, що є учасниками судового процесу.

    4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

    5. Як підкреслюється Вищим адміністративним судом України у своєму Листі від 22 грудня 2010 року № 1467/11/13-10, Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» КУпАП доповнено статтею 221 , відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП, розглядають місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

    Дим же Законом частину другу статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, відповідно до якої учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи оголошується перерва.

    Приписи цієї норми кореспондуються із положеннями частини третьої статті 258 КУпАП, згідно з якою у разі вчинення особою правопорушення, передбаченого статтею 1853 КУпАП, уповноваженими органами, якими є адміністративні суди, на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

    При цьому зі змісту статті 258 КУпАП вбачається, що у такому разі протокол про адміністративне правопорушення не складається.

    Відповідно до частини другої статті 2211 КУпАП постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Водночас, положення пункту 3 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, не конкурують з положеннями статті 221 КУпАП, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП, розглядаються адміністративними судами не в порядку адміністративного судочинства, а за правилами, встановленими КУпАП.

    pidruchniki.com

    Прояв неповаги до суду у випадку притягнення до адмінвідповідальності має бути конкретизований у протоколі та відповідати диспозиції ст. 185-3 КУпАП (Апеляційний суд Запорізької області від 6 грудня 2016р. у справі № 316/1216/16-п)

    Фабула судового акту: На жаль нам часто зустрічаються судді, яким заважає уявна корона на їх головах дотримуватись норм судового процесу. Звичайно такі судді розуміють, що порушують законодавство, але при нагадуванні про це кимось з учасників провадження, корона взагалі стає для них непосильною. Судді переходять на особистості і починають мстити. Так, в цій справі суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Вільямовська Н.О. наклала штраф на адвоката у справі на підставі ст. 185-3 КУпАП – «прояв неповаги до суду». Цікаво, що протокол про адмінправопорушення в таких справах складає судовий розпорядник присутній в момент прояву неповаги.

    Зокрема у протоколі було зазначено, що адвокат не реагувала на зауваження головуючого судді, а також порушила адвокатську етику, чим проявила неповагу до суду.

    Адвокат оскаржила постанову про накладення штрафу, і суд апеляційної інстанції скасував її та закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю події правопорушення.

    Скасовуючи постанову про накладення штрафу суд зазначив наступне: порушення порядку ведення судового засідання має бути конкретизоване, а саме яким чином нереагування на зауваження головуючого співвідноситься з диспозицією ст. 185-3 КУпАП, яка передбачає зокрема таку форму неповаги до суду як «непідкорення розпорядженням головуючого».

    Розглядаючи питання про відповідальність за неповагу до суду, суд повинен чітко визначити чотири елементи протиправного діяння: об’єкт зазіхання, об’єктивну і суб’єктивну його сторони, суб’єкт правопорушення. Цього судом зроблено не було.

    Окрім того, адвокату не було надано можливість ознайомитись з протоколом про скоєння адмінправопорушення та викласти свої заперечення чим були порушені його права.

    Отже, маємо приклад, коли суддів — самодурів «попускают» більш помірковані судді. Захищаємо свої права!

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Єдиний унікальний № 316/1216/16-п Суддя в 1 інст. Вільямовська Н.О.

    № провадження 33/778/342/16 Суддя в 2 інстанції Нікітюк В.Д.

    ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    06 грудня 2016 року місто Запоріжжя

    Суддя Апеляційного суду Запорізької області Нікітюк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі ОСОБА_1, її захисника адвоката Дригайла Т.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 серпня 2016 року, якою

    ОСОБА_1, адвоката (свідоцтво № 26, видане 28.01.1994 р. Запорізькою обласною КДКА), адреса робочого місця: АДРЕСА_1), визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

    Як встановлено судом, 19 серпня 2016 року о 09-00 год., ОСОБА_1, будучи захисником обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 316/917/16к, знаходячись у залі судового засідання № 1 Енергодарського міського суду Запорізької області під час судового засідання за вищезазначеним кримінальним провадженням, порушила порядок судового засідання, не реагувала на зауваження головуючого, чим проявила неповагу до суду.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову міського суду та закрити справу.

    В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з її дій, як захисника ОСОБА_3, що полягали у заявлені відводу головуючому, а також у її висловлюваннях, котрі відображали правову позицію клієнта, не вбачається жодних проявів неповаги до суду або порушень розпоряджень головуючого. Крім того, вважає, що адвокат не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП.

    Також, на думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення складений неналежною особою — судовим розпорядником, який був відсутній в залі судового засідання в ході розгляду кримінального провадження. Протокол не містить доказів, на підставі яких його складено, та не містить зазначення додатків — пояснень секретаря, журналу судового засідання і інших документів, на які є посилання в оскаржуваній постанові. Протокол не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — апелянту не запропонували надати пояснення по даному протоколу. Вказане, на думку апелянта, свідчить про упередженість суду.

    Апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не була присутня при розгляді справи судом, копію постанови отримала 10 жовтня 2016 року, у зв’язку з чим просить поновити зазначений строк.

    Доводи клопотання є обґрунтованими, а відтак, відповідно до вимог ст. 289 КУпАП, строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, підлягає поновленню, як пропущений з поважних причин.

    Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо порушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

    У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності у відповідності з законом.

    Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що впливають на відповідальність, а також повинен з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції не виконав вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП та прийняв рішення, яке не можна вважати законним, обґрунтованим та вмотивованим.

    У відповідності до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, зокрема, суть адміністративного правопорушення і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є.

    Незважаючи на те, що ст. 185-3 КУпАП містить 3 частини, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано за якою частиною зазначеної статті притягається до відповідальності ОСОБА_1, що позбавляє її можливості ефективного захисту в суді.

    Крім того, об’єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виражається у неповазі до суду, яка може полягати у:

    у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача;

    в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

    в порушенні порядку під час судового засідання;

    вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил,

    а також у злісному ухиленні експерта, перекладача від явки в суд або невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.

    Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, порушник ОСОБА_1 порушила порядок судового засідання — не реагувала на зауваження головуючого судді, а також порушила адвокатську етику, чим проявила неповагу до суду. Таким чином, протокол не містить суті адміністративного правопорушення, яке б відповідало диспозиції ст. 185 КУпАП.

    Суд першої інстанції, при підготовці до розгляду справи в порядку ст. 278 КУпАП, не перевірив чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, залишив поза увагою зазначені недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, що мають істотні значення для вирішення справи, і передчасно вирішив питання щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення.

    Крім того, суд дійшов до суперечних висновків, вважаючи за встановлені обставини, які не викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме зазначивши, що ОСОБА_1 порушила порядок судового засідання, не реагувала на зауваження головуючого, чим проявила неповагу до суду.

    При цьому суд не конкретизував у чому саме виразилося порушення порядку судового засідання з боку ОСОБА_1 та не зазначив як співвідноситься такий прояв неповаги до суду, як нереагування на зауваження головуючого, з диспозицією ст. 185-3 КУпАП, згідно якої неповага до суду може полягати, зокрема в непідкоренні осіб розпорядженню головуючого.

    Розглядаючи питання про відповідальність за неповагу до суду, суд повинен чітко визначити чотири елементи протиправного діяння: об’єкт зазіхання, об’єктивну і суб’єктивну його сторони, суб’єкт правопорушення.

    У ч. 1 ст. 185-3 КУпАП чітко виражені два критерії — це суб’єкт правопорушення й об’єктивна сторона цього правопорушення. Суб’єктом правопорушення за даною нормою закону можуть бути лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, інші громадяни. Перелік цих осіб законом встановлений як вичерпний і розширювальному тлумаченню не підлягає.

    Суд першої інстанції не привів належного аргументування того, чому він визнав захисника суб’єктом даного правопорушення.

    За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконна і необґрунтована, а справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП суддя

    П О С Т А Н О В И В:

    Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Енрегодарського міського суду Запорізької області від 26 серпня 2016 року.

    Апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді Енрегодарського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2016 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.

    Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

    Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

    protokol.com.ua

    Стаття 185-3. Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України

    Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, —

    тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

    тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

    Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд —

    тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, —

    тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Неповага до Конституційного Суду України з боку учасників конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного провадження, залучених Конституційним Судом України до участі у справі, що виразилася у злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати Конституційного Суду України або в непідкоренні цих та інших осіб розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час таких засідань, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до Конституційного Суду України іншими присутніми на пленарному засіданні особами (крім суддів Конституційного Суду України), —

    тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    i.factor.ua

Популярное:

  • Ликвидация органа местного самоуправления с правами юридического лица Глава 4. Юридические лица (ст.ст. 48 - 123.28) Глава 4. Юридические лица О применении судами положений главы 4 настоящего Кодекса см. постановление Пленума Верховного Суда РФ от 23 июня 2015 г. N 25 § 1. Основные положения См. схему […]
  • Приказ мвд рф 861 Приказ МВД РФ от 6 октября 2008 г. N 861 "Об утверждении Положения об организации и ведении гражданской обороны в системе МВД России" (с изменениями и дополнениями) Приказ МВД РФ от 6 октября 2008 г. N 861"Об утверждении Положения об […]
  • Приказы для бюро мсэ Приказ Министерства труда и социальной защиты РФ от 3 июля 2013 г. N 291н "Об утверждении нормативов оснащения учреждений главных бюро медико-социальной экспертизы по субъектам Российской Федерации специальным диагностическим […]
  • Приказ мвд 208 Приказ МВД РФ от 26 июля 2012 г. № 725 «Об утверждении Порядка выдачи, учета и списания вещевого имущества в органах внутренних дел Российской Федерации» (не вступил в силу) В соответствии с частью 1 статьи 69 Федерального закона от 30 […]
  • Федеральный закон от 01122014 n 384-фз Юридический портал Советы профессионалов Федеральный закон 384 фз от 01122014 Федеральный закон от 3 декабря 2011 г Закон направлен на развитие школьного и студенческого спорта. Под ним понимается физическое воспитание и развитие […]
  • Заявление о замене защитника образец Заявление о замене защитника образец от обвиняемого: (ф.и.о., адрес, телефон) В Вашем производстве находится уголовное дело по моему обвинению в совершении преступления, предусмотренного (указать статью) Уголовного кодекса РФ. Прошу на […]
  • Отказ адвоката от защиты по уголовному делу §3. Недопустимость отказа адвоката от принятой на себя защиты клиента В соответствии с п. 6 ч. 4 ст. 6 Закона об ч. 7 ст. 49 УПК РФ адвокату не предоставлены права отказываться от принятой на себя защиты. Понятия защиты в законе не дано […]
  • Приказ по аттестации педагогов в доу Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Средняя общеобразовательная школа № 2 г. Щигры Курской области» ПРИКАЗ От 14.11.2014 г. № 265 Об итогах аттестации педагогических работников на соответствие занимаемым ими […]